Нехай все пиво об’єднає панк-рок!

Tweet about this on TwitterShare on VKShare on Facebook15

Про неї кажуть, що вона робить культуру Львова. Робить майстерно.
Це підтверджують понад 250 концертів нетипової музики, безліч арт-заходів, серед яких, фестиваль графіті на контейнерах, та проведеня Craft Beer & Vinyl Music Festival, що став  надзвичайною подією у розвитку крафтового пивоваріння в Україні!
Для нас це привід представити її так: Ляна Мицько.
Вона прокачає крафтову культуру країни!

 

Особиста справа
Ім’я: Ляна Мицько.

Вік: 27 років.

Освіта: аспірант культурології, спеціальність релігієзнавство.

Чим займається: організатор концертів у Львові (Лінія Втечі), організатор Craft Beer & Vinyl Music Festival, координатор гуртів на фестивалі Zaxid, організатор культурної програми та паралелі про культуру на Lviv Mediа Forum, ведуча програми на Radio Skovoroda «Лінія Втечі», займалась сайтом AfishaLviv.net.

Життєве кредо: Важко жити – шкода вмерти.

– Ляна, вас можна назвати музичним ангелом Львова. За вашими плечима сотні великих і малих андеграунд-подій в місті…

– Не знаю, чи ангелом – бо зазвичай події, які роблю, мають андеграундний характер, і всяких демонів там, напевно, більше…

 

– Що сприяло тому, що музика об’єдналася з пивом, лекціями, муралами, гаражним розпродажем книг, ретро-автівками, танцями просто неба та навіть велосипедним поло і кульним дитячим майданчиком на Craft Beer & Vinyl Music Festival? Розкажіть, будь ласка, легенду народження цього проекту.

– Назву і концепт події придумав Юрій Назарук. Якось він побачив мене, коли я була в угарі під час організації однієї зі своїх подій, і сказав, що ми з ним йдемо в одну сторону. Після деяких ідеологічних налаштувань я таки почала працювати на території !Fest і мене не обмежували в контенті того, що я запхала у фестиваль.

А контент Craft Beer & Vinyl Music Festival вирішило саме місце. Атмосфера FestRepublic дуже сприяє поєднанню різних видів творчості. Так і мій погляд на феномен крафтовості і вінільності у Львові. Те, як з командою вдалося це втілити – результат нашої праці впродовж двох місяців.

 

– Зараз дуже важке питання, бо я буду благати вас назвати імена тих, хто робив історію. Розумію, що всіх назвати неможливо, але ми повинні знати, кому ми маємо завдячити появі Craft Beer & Vinyl Music Festival…

– З одного боку – це команда керівництва, офісу, проектного та технічного відділів !Fest’у. З іншого – це люди, які втілювали подію на місці: Марія Чічкова – моя права рука, Роман Шмідт – наш PR, Олег Мацех – людина, яка робить вінілову культуру у Львові, наш робочий ангел Дімас з Києва, технічні помічники – Володя Волик і Діма Залевський, вони ж підключили всі пивоварні до кранів, ще киця, яка координувала сцену, – Ліза. Також команда працівників та волонтерів, у які підписалися мої друзі та знайомі.

Особливим моментом у команді були художники, наш електрик, охоронці, які спостерігали як ми ночуємо на території і не дуже розуміли, що відбувалося. І навіть ті знайомі, які привозили нам серед ночі їжу та алкоголь.

Головне – що всі гарно проводили час, навіть надмірно працюючи над фестивалем. І ми не заблукали, бо не надто розуміли, куди йдемо.

 

– Для своїх заходів ви намагаєтеся вибирати незвичайні локації. Ви проводили концерти в трамвайному депо, тепер фест на території колишнього заводу «Галичскло». Чому ви прагнете віддалитися від центру Львова? Яке значення має місце проведення заходів?

– Зараз роблю фестиваль FestRepublic Weekend, який це пояснює. Людей вже замахав центр міста, мене в тому числі, і з’являються місця та спільноти, які мислять і творять ширше площі Ринок. Навколо цього і витанцьовуємо наступні події такого масштабу. Бо Львів – це не лише будинки гарні, серед яких нам пощастило народитися. Тут є енергетичний центр творення, і я хочу показати це назовні.

– Як шеф на фестивальній кухні, назвіть рецепт ідеального заходу – з яких інгредієнтів, спецій складається вишукана музично-пивна страва?

– Всю атмосферу роблять люди, які люблять адекватний і приємний душі та серцю продукт. Вже навколо їх світогляду вимальовується наповнення по пивах та культурній частині. Я ж лише тішусь, що їхні смаки співпадають з моїми, я розумію, для кого творимо цей фестиваль.


– Без пафосу – ви вкладаєте серце і душу в кожен свій проект, підозрюю, що в цей список можна додати і моток нервів. Щоб мати уявлення про те, що таке робота організатора, скажіть, светр якого розміру можна зв’язати з цього мотка?

– На шкарпетки вже б набралося! Але крафтове пиво дозволяє не подавати вигляду, що щось йде не так. Я відновлююся спілкуванням і допомогою сили міста та інших фестивалів, на яких працюю. Але про відпустку думаю вже не перший рік.

 

– Яке пиво фестивалю гріло вашу душу та освіжало під час проведення фесту?

– Пиво пити просто не встигала, – бігала і лише ввечері могла сьорбати щось. За мною бігала «Правда» і заливала прекрасне кислюче пиво свого виробництва, щоб не померла від зневоднення.

 

– Як музичний експерт, скажіть, чи можна підібрати окрему мелодію для кожного сорту пива?

– В мене є бар у Львові улюблений, це типу як моя п’ята кімната, – і найприємніше мені сидіти тут, коли звучать панкові концерти. Тому нехай все пиво об’єднає панк-рок.

 

– Особливу атмосферу свята створили графіті. Де знайшли майстрів? Ідеї малюнків – фантазія митців? 

– Художники, які малювали на території – це Нікіта Віска, його знаю вже років вісім, і Максим Нємой (Kuro Neko), з ним, як з митцем, познайомилася перед початком фестивалю, потім виявилося, що ми вчилися в паралельних класах. Нікіті ще допомагав Павло Гриненко, коли в останні ночі домальовували деякі речі. Я вибирала художників, але не хотіла втручатися в те, що вони малюють. Водила їх по території і дуже багато розповідала про наші плани і ідеї фестивалю. Сподіваюся, що відсутність обмежень – це саме те, що їх надихало. Загалом дуже класно, що ми творили всі це речі в симбіозі і без погоджень різних, – все робилося за покликом серця. Сподіваюся, і ви це відчули.

 

– Ще й як! Ви повинні були зрозуміти це з захоплених відгуків на фестиваль. Який вас надихнув найбільше?

– Найбільш приємно було чути приємними відгуки від людей, які відвідували схожі фестивалі по світу, і не лише як гості, а й як учасники. Я ж не мала досвіду відвідин пивних фестивалів, все робилося в принципі наосліп. Але їх відгуки дійсно були хорошими. Ура!

Така сама штука з музикантами, які вже покатали по світу і мали змогу порівняти, що робилося в нас з тим, як це роками працює там. Всі були щасливі.

Отож, для мене головний висновок – нарешті у Львові бізнес почав вкладати гроші не в церкву, а в розвиток культури, яка йде з середини міста. Це саме те, чого нам бракує і що віддасться цим хлопцям сторицею.

 

– Головний пивовар Театру пива «Правда» Корі МакГіннес залишив найкоротший, але ємний, дуже влучний відгук: «Це був до біса вдалий фестиваль!». Як ви лаконічно можете охарактеризувати захід? Якби я попросила вас зізнатися в любові бір-вініл-мюзік фесту, які слова ви б використовували?

– Ми вижили і готові працювати далі.

– За освітою ви філософ-культуролог. Скажіть, як такі заходи, як  Craft Beer & Vinyl Music Festival впливають на розвиток культури міста, країни?

– Культура споживання алкоголю, якщо ми говоримо про пиво – це та штука, яка раніше мала прийти до нас. Вже давно настав час допомогти людям, які вважають, що нормально пити пиво з дволітрової пластикової «соски». Пиво має бути якісним і його варка – це окреме мистецтво. Саме про це наш фестиваль. Ми маємо показати, як культура крафтового пива супроводжує підняття рівня життя і такого от культурного гедонізму кожного з нас.

А частина вінілів – це повернення до Львова живого звуку. Рада, що через кілька тижнів після проведення бір-крафт-вінілу у Львові нарешті відкрився перший магазин вінілів. Це хороший старт для того, щоб повернути місту культуру прослуховування музики.

Музика – невід’ємний супровід того, що ми робимо на цьому фестивалі і, благо, Україна має, кого показати і дати почути, навіть для масового слухача, який прийде до нас на фестиваль.

 

– Перший Craft Beer & Vinyl Music Festival, який ви провели наприкінці квітня, пивна спільнота назвала подією року в Україні. Але, впевнена, що ви зможете здивувати і восени, під час другого фесту, який відбудеться з 29 вересня по 1 жовтня. Відкрийте таємницю, заради чого слід обов’язково бути у Львові в цей час?

– Точно знаю, що масштаб території FestRepublic буде ще більший. Буде запрошено більше пивоварень. Буде акцент на пиві, яке зварили на свіжому хмелі. Буде нове лого і фестивальні бокали. Ці бокали вдало поєдналися з ідею Zero Waste – адже треба мати совість перед собою, щоб вживати алкоголь з якогось пластику. І перед природою теж. А фестивальні бокали завжди приємно мати на своїй кухні, як гарний спогад про подію. З ресторанами ми теж не підведемо, – у Львові є з кого вибрати хороший кейтерінг.

– Вхід на перший бір-вініл-мюзік був вільний. Чи буде це правилом для наступних фестивалів цього формату?

– Входом на подію для нас є покупка фестивального бокалу. Таким чином ви підтримаєте культуру вживання алкоголю не з пластика, і підтримаєте нас – оргів фестивалю.

 

– Чи є у вас особистий список табу – чого ніколи не буде на ваших заходах?

– Львівського пива та решти масового пива. Ніколи не буде того, що не подобається нам як організаторам. Бо нащо тоді працювати над цими подіями взагалі? Зазвичай такі речі і не приходять сюди. Якщо нема морального співрозуміння – то і робити разом якусь дію стає мало можливо.

 

Бесіду вела Тетяна Лебеденко.

Фото Назара Коровая

та з архіву Ляни Мицько

 

ФЕСТ-РЕКОРДИ

Бомбезна локація, яку нарекли «маленький Берлін».

Тривалість фесту – 2 дні.

Кількість українських крафтових пивоварень – 26.

Чисельність відвідувачів – 8 тисяч щасливчиків!

Фірмових скляних бокалів – 4 тисячі штук.

«Пивна валюта» – 5,5 тисяч фішок штук.

Круті музичні гурти, зробили 2 потужних концерти!

А ще: важлива пивна конференція, гідні уваги майстер-класи та лекції, шалено смачна їжа, виставка-ярмарок вінілів, міжнародний кубок з велосипедного поло на даху, куточок колекціонерів пивної атрибутики, дитячий майданчик!

Tweet about this on TwitterShare on VKShare on Facebook15